• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Подробнее...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Подробнее...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Подробнее...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Подробнее...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Подробнее...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Подробнее...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Подробнее...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Подробнее...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Подробнее...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

Вже у березні цього року у Верховній Раді мають з’явитися досить глобальні зміни до Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність. Втілити їх у життя парламент має не пізніше червня.

Це випливає із Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою від 07.02.2023 № 2910-IX. Текст цього документу з’явився на сайті парламенту, передає «Закон і Бізнес».

Так, згідно із п.322 розділу «Правова політика» Плану, передбачається, що народні депутати мають підготувати проект Закону про внесення змін до Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Головним комітетом ВР визначається Комітет з питань правової політики. Як суб’єкт ініціативи значаться народні депутати (без уточнення прізвищ). Строк підготовки – березень, ухвалення – ІІ квартал 2023 року.

Замість обґрунтування необхідності прийняття та очікуваних результатів (обов’язкова графа Плану) чомусь значиться предмет законопроекту: «Удосконалення правового регулювання у сфері адвокатури, посилення гарантій адвокатської діяльності, вдосконалення порядку доступу до адвокатської професії та удосконалення процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності».

«Не зовсім зрозуміло, що викликало потребу чергового «покращення» законодавства. Адже профільна організація, якою є Національна асоціація адвокатів України, жодних глобальних змін не анонсувала, - говорить адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. – А ігнорування професійної спільноти у цьому питанні, як ми знаємо, не відповідає європейським стандартам та цінностям, до яких прагне наша країна».

Юрист переконаний, що реформуванням інституту, модель якого за десять років роботи не зазнала

змін, і який працює навіть в умовах воєнного стану, можна лише зашкодити інтересам правосуддя. «Зверніть увагу: від часу ухвалення закону у 2012 році до нього було внесено лише 10 точкових змін, що переважно пов’язані із ухваленням інших законів (тобто, не стосуються суті роботи адвокатів та органів самоврядування). Більше того, навіть в умовах воєнного стану адвокатам вдалося самотужки (без допомоги держави, без законодавчих змін) переформатувати свою роботу, забезпечивши дотримання конституційного принципу права кожного на професійну правничу допомогу. А раз так, то українську модель адвокатури можна назвати достатньо якісною, стабільною. Вона дійсно забезпечує незалежність адвокатури від держави, - вважає В.Богатир. – І можливо останнє більше всього і непокоїть окремих політиків та можновладців».

Нагадаємо, нещодвано представник Офісу Генпрокурора Олексій Донський поклав значну частину відповідальності за малу кількість обвинувальних вироків у справах Майдану на суддів та адвокатів. Чиновник висловив думку, що адвокати вдало користуються недосконалістю КПК та затягують судові процеси. Тому необхідні зміни до кодексу поки не спливли строки давності у багатьох кримінальних провадженнях.

Також В.Богатир попереджає про надто широкий предмет майбутнього проекту змін. «Фактично у затвердженому плані передбачили зміни до всіх розділів нашого закону: досить абстрактне «правове регулювання у сфері адвокатури», куди можна вкласти увесь закон, посилення гарантій діяльності, кваліфікаційні та дисциплінарні процедури. По факту ми можемо отримати зворотній ефект – підпорядкування інституту державі, схиляння до співпраці із обвинуваченням заради благих цілей, переслідування неугодних адвокатів», - резюмував експерт.

https://zib.com.ua

FaLang translation system by Faboba