• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Подробнее...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Подробнее...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Подробнее...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Подробнее...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Подробнее...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Подробнее...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Подробнее...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Подробнее...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Подробнее...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

В умовах війни політики та загальнополітичні ЗМІ час від часу вибухають новинами про позбавлення Президентом громадянства України бізнесменів, політиків, зрадників, колаборантів. Юридичні видання ставляться до такої інформації більш стримано. Чому – спробуємо розібратися.

Неможливість бути апатридом

З правової точки зору правильно говорити не про позбавлення особи громадянства, а про втрату нею громадянства України. І між цими термінами є одна принципова різниця, яку не можна відкидати.

Аби зрозуміти логіку підходу до розв'язання питань громадянства, ми маємо виходити з трьох аксіом, які містить Конституція України:

  • по-перше, в Україні існує єдине громадянство;

  • по-друге, громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Водночас не може обмежуватися і право змінити громадянство;

  • по-третє, підстави набуття та припинення громадянства визначаються виключно на рівні закону. Тобто ані Президент, ані Кабмін, ані Державна міграційна служба чи будь-який інший орган, не можуть встановлювати правила.

Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року та Конвенція про статус апатридів 1954 року (оскільки Україна приєдналася до них у 2013 році, вони мають силу закону) у доповнення закріплюють такі принципи:

  • якщо законодавство держави дозволяє відмову від громадянства, така відмова не повинна призводити до втрати громадянства, крім випадків, коли відповідна особа має або набуває інше громадянство.

  • держава не може позбавити особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробить цю особу апатридом.

Отже, перший важливий висновок полягає в тому, що особа, навіть коли вона вчинила злочин проти держави, вона ані добровільно, ані примусово не може припинити правовий зв'язок з Україною (чим по суті і є громадянство), якщо вона не має громадянства іншої країни.

Не ініціює, а лише засвідчує

Відповідно до Закону «Про громадянство України», втрата громадянства по своїй суті є розплатою громадянина за якісь активні дії, які можна умовно позначити як моральна зрада своїй країні (не плутати із державною зрадою, що є злочином).

Такими діями (підставами для втрати громадянства) є лише три:

  1. добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави;

  2. коли свого часу особа отримала громадянство України шляхом обману (наприклад, подання фальшивих або неправдивих документів);

  3. добровільний вступ на військову службу іншої держави.

У цьому випадку підхід держави наступний: оскільки особа знехтувала зв’язком з Україною, вона, хоча цього і не бажає, втрачає статус громадянина. І роль держави тут (і це другий важливий висновок) є похідною – лише оформити факт втрати громадянства. Ініціювати припинення громадянства (позбавляти особу громадянства) держава не може!

Крім втрати громадянства, Закон допускає також добровільний вихід з громадянства за клопотанням. Якщо не брати окремі випадки (діти, сім’я тощо), то за загальним правилом, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України.

Але тут є цікавий нюанс: закон не дозволяє вихід із громадянства, якщо особі, яка клопоче про вихід з громадянства України, в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно якої в Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили й підлягає виконанню.

Отже, навіть якщо Україна прагне позбутися свого громадянина, останній повинен або мати громадянство іншої держави (тоді можливе оформлення втрати статусу), або хоча б ініціювати отримання громадянства іншої держави та подати клопотання про вихід з громадянства України. 

Оформлення втрати та оскарження

Питання втрати громадянства вирішуються Комісією при Президентові України з питань громадянства. Подання до цієї комісії можуть внести державні та правоохоронні органи, які виявили підстави для втрати громадянства (наприклад, наявність чинного паспорта іноземної країни). 

За підсумками засідання комісія ухвалює рішення внести на розгляд Президента України пропозицію про задоволення подання про втрату громадянства України та вважати особу такою, що втратила громадянство України. Голова Комісії направляє цю пропозицію Президенту разом із проектом Указу. І саме Указ стає фінальною крапкою у вирішенні питання громадянства особи.

Указ Президента можна оскаржити лише до Верховного Суду. І відповідні прецеденти вже мали місце. 

Так, наприклад, у справі N 9901/166/21 Касаційний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову особі, яка мала подвійне громадянство. Велика Палата, переглядаючи рішення за апеляційною скаргою, окремо зауважила, що припинення громадянства України внаслідок його втрати через активні дії повнолітньої людини, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, не є позбавленням громадянства України.

Цікавішою з позиції аргументації може стати справа про оскарження Указу Президента № 898/2022 від 28.12.2022, тексту якого немає у відкритому доступі, але про який ЗМІ пошили інформацію, що він призупинив (такого інструменту у законі  звісно немає) громадянство тринадцяти священників УПЦ МП. Ці особи тепер начебто можуть бути депортовані.

Принаймні один із фігурантів виявив бажання оскаржити цей Указ і подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу та заборони Державній міграційній службі вчиняти будь-які дії на виконання вимог Указу в частині, що стосується його, до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Звісно, оскільки за Кодексом адміністративного судочинства не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Президента України, Касаційний адмінсуд відмовив у задоволенні заяви (див. ухвалу у справі №Зп/990/1/23). Але з викладених у рішенні обставин випливає, що особа не мала іншого громадянства. Принаймні під час обшуків будь-яких документів щодо наявності громадянства іншої держави не було виявлено і вилучено.  

Тож, що ж стосується окремих бізнесменів, політиків та священнослужителів, то ці випадки слід розглядати кожен окремо, а правову оцінку можна давати виключно аналізуючи відповідні укази Президента України. Ба більше,  широкому загалу здебільшого невідомо, чи є такі особи підозрюваними, чи обвинуваченими в кримінальних провадження та чи мають вони громадянство інших країн. У публічному доступі немає указів щодо позбавлення громадянства, оскільки вони містять персональні дані, отже немає й обґрунтування таких рішень.

Для прикладу, наскільки нам відомо останній Указ Президента України про припинення громадянства України внаслідок виходу з громадянства України було видано 2 жовтня 2021 року (№ 548) щодо 1087 осіб. Але він відсутній у публічному доступі.

А от подібну статистику, найімовірніше, можна дізнатись в Управлінні з питань громадянства Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України.

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba