Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту12 Липня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво».
З цього моменту компетентні органи України отримали доступ для виконання системи Secure Information Exchange Network (SIENA) на підставі Угоди між Україною та Європейським поліцейським управлінням про оперативне та стратегічне співробітництво від 14 грудня 2016 року.
Станом на сьогодні понад 3 000 правоохоронних органів з більш ніж 70 країн та міжнародних організацій підключені до безпечного каналу обміну інформацією Європолу, відомого як SIENA («Додаток для безпечного обміну інформацією»).
Платформа забезпечує швидкий обмін оперативною та стратегічною інформацією між Європолом, державами-членами ЄС та країнами-партнерами, з якими Європол має угоди про співпрацю або робочі домовленості. Ця можливість доступна 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
У 2023 році кількість повідомлень, якими обмінюються через SIENA, зросла до історичного максимуму в 1,79 мільйона, що відображає роль SIENA як кращого європейського каналу зв'язку для правоохоронних органів. Того ж року через SIENA було розпочато понад 151 000 справ.
У травні 2023 року SIENA отримала більш чітку регуляцію у формі Директиви 2023/977 Європейського Парламенту та Ради про обмін інформацією між правоохоронними органами держав-членів (IED).
При цьому не вдалось позбавитись від зловживань системою обміну даними, які до речі є конфіденційними. Ця практика стала такою ж типовою, як і зловживання системою Інтерполу.
Насамперед це пов’язано з політичними мотивами самих кримінальних переслідувань.
Яскравим прикладом таких зловживань – є низка кримінальних переслідувань Народного депутата України Ярослава Дубневича.
Нещодавно, представники органів прокуратури поширили інформацію щодо перетину кордону Румунії з Угорщиною та публічно розповсюдили дані отримані начебто з системи SIENA і надані румунською стороною.
Однак, офіс Європолу в Гаазі відповів, що жодні дані стосовно пана Дубневича не перебувають на опрацюванні в Європолі.
Подібні дії мають ознаки протиправного розголошення персональних даних та даних досудового розслідування, порушують законодавство ЄС, зокрема статтю 7 та 8 Європейської Конвенції, Загальний регламент про захист даних та статтю 30 Регламенту Європолу яка забороняє обробку персональних даних автоматизованими або іншими засобами у випадку переслідувань з політичних, релігійних, етнічних, расових мотивів переслідування тощо.
За повідомленнями ЗМІ щонайменше шоста частина парламентарів отримала підозри від новостворених ними ж правоохоронних органів, в сумнівний з точки зору Конституції спосіб. Інформація дифамаційного та обвинувального характеру розповсюджується правоохоронними органами та їх «проксі» громадськими активістами безкарно, вироки відсутні. А от стаття 62 Конституції України визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Така практика свідчить лише про те, що більшість «резонансних» кримінальних проваджень направлена на створення негативної суспільної думки щодо політичних опонентів з метою здійснення на них політичного тиску.
Слід звернути увагу на те що Україна офіційно повідомила ООН та ЄС про неможливість дотримання фундаментальних прав людини передбачених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською конвенцією.
Ці відступлення мають прямий вплив, оскільки діяльність Європолу напряму пов’язана і підпорядкована дотриманню Європейської конвенції.
До речі, що стаття 2 Конституції Інтерпол визначає, що взаємна допомога між усіма органами кримінальної поліції здійснюється в рамках законів, що діють в різних країнах, і в дусі Загальної декларації прав людини. А стаття 3 зазначає, що організації суворо заборонено вживати будь-які дії політичного, військового, релігійного або расового характеру.
Тож, лише дотримання міжнародних фундаментальних стандартів прав людини та громадянина може бути запобіжником від свавілля.