Звіт Держаудитслужби за результатами перевірки діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів у 2022 — 2023 роках ліг в матеріали кримінальної справи про незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.

Втаємничений звіт

Таку інформацію надала Державна аудиторська служба України листом №001200-16/9204-2024 від 26.07.2024 у відповідь на мій інформаційний запит. У відомстві зокрема повідомили, що державний фінансовий аудит Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), проводився планово. Він стосувався виконання бюджетної програми 6431010 "Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" і охоплював період у два роки — з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

За результатами аудиту 11 липня було складено звіт № 000800-22/36. Водночас розкривати його зміст в Держаудитслужбі відмовились, пославшись на норму Кримінального процесуального кодексу про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування. Адже, як виявилося, матеріали перевірки АРМА були передані до Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. Але матеріали чомусь були долучені до кримінального провадження № 12023100060001860 від 05.09.2023, яке розслідується слідчим відділом Печерського управління поліції м. Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першого статті 388 (Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації) Кримінального кодексу.

Також відомо ще про декілька інших кримінальних проваджень пов’язаних з розслідуванням діяльності АРМА.

Державне бюро розслідувань, на виконання Ухвали суду вимушено було внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактами службової недбалості, а саме щодо невиконання та неналежного виконання посадовими особами АРМА, під час управління, реалізації та перевірки ефективності управління вказаними посадовими особами арештованими активами, що завдало тяжких наслідків інтересам держави, а саме за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України та розпочати кримінальне провадження № 62024000000000237 від 21.03.2024.

Ще одне кримінальне провадження № 42023000000000929 від 07.06.2023 розслідувалось детективами Національного антикорупційного бюро України за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем), але згодом було перекваліфіковано на частину 1 статті 388 (Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації) Кримінального кодексу та передано для подальшого розслідування до слідчого управління Шевченківського в м. Києві.

Що об’єднує ці кримінальні провадження, так це відсутність розслідування можливих протиправних дій керівництва АРМА.

За офіційними даними Офісу Генерального прокурора, протягом 2023 року та першого півріччя 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено 246 повідомлень про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 388 КК. Лише у 15 провадженнях (6%) було оголошено про підозру. І у половині з цих випадків справа дійшла до суду (було складено 7 обвинувальних актів).

Претензії аудиторів

Втім, попри таку втаємниченість, зміст претензій до АРМА і так добре відомий. Адже їх ще в травні цього року озвучувала сама Державна аудиторська служба.

Зокрема, аудит встановив, що стосовно значної кількості переданих в управління агентству активів, не ухвалено відповідних рішень про їх подальшу передачу (в управління або для реалізації).

При цьому окремі управителі, навіть отримавши активи від АРМА не можуть ними належно розпоряджатися через незавершений повністю процес передачі, аварійний стан деяких будівель тощо.

Окремі активи нетривалого зберігання (збіжжя, парфуми, косметика, алкогольна продукція тощо) були передані на реалізацію товарним біржам, але втратили термін придатності (що суттєво вплинуло на вартість) через несвоєчасний продаж на аукціонах.

Зафіксовано випадки, коли через самовільне використання сторонніми особами майна, переданого їм в управління, та невжиття з боку АРМА заходів для його повернення, це майно було втрачено, а також накопичився розмір кредиторської заборгованості за розрахунками з надавачами комунальних послуг.

На практиці, коли йдеться про неефективне управління активами великих підприємств, такі недоліки втілюються у сотні мільйонів збитків і, відповідно, витрати Державного бюджету України.

Заради збереження

За законом АРМА має забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт, а також з управління активами, якщо у кримінальному провадженні арешт таки було накладено. В частині організації управління усе виписано достатньо зрозуміло. Проте на проблеми щодо створення та функціонування АРМА законодавці звертали увагу і навіть звертались до Конституційного Суду України, проте отримали відмову у відкритті конституційного провадження, очевидно негативні практичні наслідки цього будуть відчутними ще довгий період часу.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу, усі докази мають зберігатися у стані, придатному для використання. Це правило в загальному вигляді стосується і такий великих об’єктів, як підприємства, до яких висувається ще й вимога збереження економічної вартості. Тому тут законодавець установив особливу процедуру, згідно з якою слідчий або прокурор звертаються з клопотанням про арешт майна до слідчого судді. Останній, оцінивши підстави, розмір шкоди від інкримінованого злочину, можливість використання майна, розумність обмеження права власності та інші фактори, вирішує, що далі робити. У разі задоволення клопотання активи підприємства передаються АРМА. Після цього агентство підбирає управителів для подальшого ведення господарської діяльності.

Для цього активи, прийняті агентством в управління, мають бути оцінені та передані в управління на конкурсній основі в порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі (ст. 21 Закону про АРМА).

Управління активами здійснюється на загальних засадах Цивільного кодексу. Укладається відповідний договір управління майном, необхідними умовами якого є ефективність та збереження економічної вартості. Його дія припиняється, коли арешт скасовується або активи стягуються на підставі рішення суду в дохід держави.

Втім, навіть під час виконання договору АРМА має контролювати ефективність управління активами. Для цього мають проводитися періодичні перевірки, в ході яких уповноважені особи агентства мають повний доступ до активів і документів. Якщо управління виявиться неналежним, агентство повинне повідомити про це правоохоронним органам, а також невідкладно змінити управителя.

Збитки замість винагороди

І саме тут виникають чималі проблеми. Адже, як виявляється, знайти управителя (який між іншим отримує винагороду з доходів від використання прийнятих в управління активів працюючого підприємства) не так просто.

Одним із останніх свідчень цьому є нещодавня заява очільниці АРМА Олени Думи про готовність на фоні подій навколо ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" провести новий конкурс з відбору управителя для заарештованих корпоративних прав. Агентство отримало їх ще у листопаді 2022 року, але міноритарні акціонери виступили проти численних порушень у процедурі визначення управителя. І в агентстві тоді не бачили підстав для скасування конкурсу.

Але найбільше негативних наслідків виникає у тих сферах, де від стабільної роботи арештованих підприємств залежить у прямому сенсі життя і благополуччя споживачів товарів і послуг цілих регіонів країни.

Так, Новояворівська та Новороздільська теплоелектроцентралі із підприємств, що сплачували податки, забезпечували теплом та енергією громадян, а своїх працівників – роботою і зарплатою, завдяки менеджменту АРМА перетворилися на збиткові об’єкти (сума офіційно зафіксованих збитків сягнула 557,6 млн грн), які потребують постійних дотацій з бюджету, та створюють загрози зриву опалювальних сезонів, виникнення надзвичайної ситуації внаслідок зупинки роботи генеруючих об’єктів (усі перипетії, в тому числі з вибором і зміною управителів, докладно описані тут).

Захист на рівні державності

Водночас в АРМА, яке очевидно не контролює процеси управління активами, все добре! Принаймні на папері у щорічних звітах. Так, зокрема повідомляється, що у 2023 році надходження до Державного бюджету від управління активами склали 101,3 млн грн, що майже у три рази більше від цифри попереднього року! Для яскравості агентство навіть називає ТОП-5 найбільш дохідних управителів. Але ж збитки лише одного арештованого підприємства — Новороздільської ТЕЦ (112 млн), повністю перекривають доходи від усіх управителів (повні цифри можна побачити тут).

Можливо саме тому питанням результатів державного аудиту АРМА сьогодні опікується Департамент захисту національної державності Служби безпеки України, а не її підрозділи захисту економіки держави чи боротьби з корупцією. Бо ДЗНД СБУ реалізує державну політику зокрема у сфері протидії організаціям і окремим особам, метою яких є підрив національної державності, ліквідація незалежності України, підрив її безпеки, посягання на права і свободи людини, а також попередження, виявлення і припинення злочинів та інших протиправних діянь, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам держави та безпеки громадян України.

Очевидно, що настав час дати об’єктивну оцінку якості діяльності Агентству з розшуку та менеджменту активів, яке стало збитковим (у широкому сенсі) для держави Україна.

https://focus.ua