Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.
Як вказують експерти, рекордсменами із призначення захмарних заставав стали судді ВАКС, які розглядають відповідні клопотання прокурорів САП у справах НАБУ.
У 90% рішень ВАКС під час визначення розміру застав використовує механізм “виключного випадку”, зазначає заслужений юрист України Володимир Богатир.
За його словами, застава має гарантувати виконання обов’язків, а не бути покаранням чи прихованим інструментом безальтернативного ув’язнення. Проте, в Україні часто відбувається навпаки. Саме тому в ситуацію мають втрутитись законодавці та врегулювати проблему відповідними законодавчими змінами.
“Практика застосування застав у чисельних справах за сумнівної доведеності ризиків демонструє відсутність єдиної логіки. У 2024 році лише 10% рішень ВАКС вкладалися у законодавчі ліміти, тоді як у 90% справ застосовувався механізм «виключного випадку» із сумами в мільйони гривень, які часто прив’язуються до гіпотетичних збитків, ігноруючи реальний майновий стан особи та арешт її активів”, – пояснює юрист.
Він переконаний, що без втручання законодавців, ситуацію не покращити. Зокрема, парламентарі мають ухвалити зміни до законодавства та:
- обмежити застосування ст. 182 КПК щодо «виключних випадків» чіткими критеріями;
- заборонити автоматичне ототожнення суми застави із сумою збитків без підтвердження платоспроможності;
- запровадити презумпцію пропорційності застави до реального майнового стану особи, наголошує Богатир.
Позицію колеги поділяє юрист, адвокат Олександр Протас. За його словами, застава не повинна виконувати каральну функцію, лише запобіжну. Проте, на практиці саме суми захмарних застав стали інструментом утримання людей в СІЗО.
“І чемпіон у нас з такої практики це Вищий антикорупційний суд. Вони започаткували цю традицію, і суди луплять заставу таку, що люди не можуть її внести і сидить за ґратами. Далі Україна вже програє ці суди в Європейському суді з прав людини. Є така відома справа, “Істоміна проти України”, де саме Україна програла і постійно програє. Визнано, що розмір застави був таким, що перевищив можливості, і людина тому не змогла її внести. Тобто фактично це призвело до безальтернативного тримання під вартою. А це вже є порушенням права людини.
Тобто суд, досліджуючи усі обставини, має встановити той розмір застави, який для людини є суттєвий, але вона може її внести”, – наголошує юрист.
За його словами, судді натомість пішли шляхом популізму.
“Коли ВАКС почав працювати, вони почали лупити оці дикі застави, виходячи з нарахування ймовірно нанесених збитків. Але ж на стадії досудового розслідування ці збитки є не доведені.
І суди, виносячи такі рішення, які неможливо виконати, не визначивши заставу помірною, свідомо порушують норми європейського законодавства, яке є частиною нашого українського законодавства.
Домашній арешт, до речі, вважається таким же за тяжкістю, як і застава, але держава тоді не несе на це витрат. Тому це дуже цікава взагалі тема, і її треба піднімати на законодавчому рівні в Україні. Не можна плутати вирок суду, коли людина отримала обвинувальний вирок і почала відбувати покарання, і коли проводиться досудове розслідування, де існує презумпція невинуватості”, – додав він.
Народний депутат Михайло Цимбалюк у своєму коментарі зазначив, що визначення застав у справах НАБУ, зокрема, дійсно є проблемою.
Коментуючи готовність законодавців запропонувати більш чіткі механізми визначення застав, депутат зазначив, що саме фракція “Батьківщини” наразі такої змоги позбавлена через ймовірний потенційний конфлікт інтересів. Зокрема, мова про те, що саме НАБУ і САП переслідують наразі Юлію Тимошенко за підозрою у нібит спробі підкупу депутатів інших фракцій та ініціювали перед ВАКС для неї заставу у розмірі 50 млн грн.
“Насправді проблема існує. Я думаю, що вона потребує врегулювання законодавців, щоб спільно вивчити позиції правоохоронних органів і європейської практики. Отут ми повинні якраз йти за прикладом європейських судових органів і правоохоронних. Через це потрібна дискусія”, – зазначив Цимбалюк.
Як писав «Комерсант Український», Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для народної депутатки Анни Скороход у вигляді застави в розімрі 3 млн 28 тисяч грн.