Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуЗа 8 років діяльності в Агентстві з розшуку та менеджменту активів так і не вдалося створити цілісну систему управління арештованими активами та налагодити взаємодію з органами прокуратури та досудового розслідування.
Про це свідчать висновки Рахункової палати, зроблені за результатами аудиту відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА з 2022 року по червень 2024 року.
«Управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стикається з низкою викликів через відсутність сформованого Кабінетом Міністрів України достатнього правового поля», — повідомили в РП.
Похваливши Агентство за збільшення показників діяльності в частині забезпечення надходження коштів, аудитори водночас відзначили:
- недосконалість існуючих механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів;
- недоліки внутрішніх регламентних норм для дієвого моніторингу і контролю;
- неврегульованість відносин між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування на етапі передачі-прийняття активів;
- брак інструментів для ефективної діяльності задля збереження та збільшення економічної вартості активів.
Дивує оприлюднена Рахунковою палатою статистика виконання (а точніше невиконання) судових рішень. З понад 100 тис. ухвал про арешт майна лише 1% передбачав передачу в управління АРМА. При цьому значна частина ухвал не виконується через «відсутність нормативно врегульованої процедури передачі активів та недостатню взаємодію з органами прокуратури й досудового розслідування».
За 549 ухвалами активи вартістю понад 39,4 млрд грн. (це близько $940 млн.) залишаються неприйнятими в управління, що свідчить про значні втрати для держави, йдеться у звіті Рахункової палати.
Аудит встановив і проріхи в обліку, через які активи продаються дешевше, аніж вони коштують. Повідомляється, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про активи, що призводить до викривлення даних про їхню вартість. У третині випадків очікуваний результат від управління (економічна вигода або прогнозований дохід) виявився меншим на загальну суму 81,3 млн грн.
Також Агентство у 2022–2023 роках не володіло достатньою інформацією про ринкову вартість всіх проданих активів та оціночною вартістю за 61,3% реалізованих активів. З цієї причини реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову на 769,3 млн грн.
До подібних висновків Рахункова палата приходила раніше під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) ефективності використання коштів державного бюджету АРМА.
Рахункова палата зокрема звертала увагу на такі порушення АРМА:
- не забезпечено виконання функцій організації та здійснення заходів, пов'язаних із веденням обліку матеріальних активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні;
- відсутність ініціювання змін до законодавства у частині врегулювання порядку ведення бухгалтерського обліку арештованих активів;
- ведення обліку переданих Національному агентству таких матеріальних активів у ручному режимі без відображення у регістрах бухгалтерського обліку;
- не забезпечено організацію здійснення рецензування звітів про оцінку майна, що створює додаткові корупційні ризики;
- не забезпечено належне управління арештованими активами, що створює корупційні ризики та призводить до помилок або зловживань;
- рішення щодо відбору управителів та реалізаторів активів приймалися тендерним комітетом без належних на те повноважень.
Керівництвом приймалися незаконні управлінські рішення щодо зміни керівництва господарських товариств, корпоративні права яких арештовано.
Хоча наразі сам звіт про результати аудиту АРМА за період з 2022 року до червня 2024 року не оприлюднений, наведені РП витяги з нього свідчать про наявність корупційних загроз усередині відомства. Але, схоже, що з їх усуненням ніхто не поспішає.
Бо, як ми вже писали раніше, у негараздах в роботі винні не чиновники відомства, а нормотворець. Сьогодні ним виявився Кабмін, що не забезпечив належне правове поле. Принаймні цю думку підтримали аудитори.
Іншими словами, усі проблеми — через поганий закон. І це дуже зручна позиція, що повністю знімає з них відповідальність, чи не так?
https://zib.com.ua