Останнім часом вкрай актуальною стала тема міжнародної допомоги Україні. Точніше, один із її аспектів — корупційний. Щоб розібратися з допомогою партнерів у вигляді озброєння, Верховна Рада утворила навіть ТСК. Але допомога, що надається нашій країні, значно ширша і різноманітніша. Про це свідчать цифри.

Йдеться про давно наявний формат міжнародної технічної допомоги (МТД) — фінансових та інших ресурсів та послуг, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Чинний сьогодні порядок її залучення, використання та моніторингу був затверджений більш як 20 років тому постановою Кабміну від 15.02.2002 № 153. І в рамках цього механізму в Україні вже були реалізовані і реалізуються сьогодні проєкти на десятки тисяч, сотні тисяч, мільйони і сотні мільйонів доларів США.

Отже, порядок визначає як процедуру залучення МТД, так і її використання та моніторингу, зокрема питання державної реєстрації, моніторингу проєктів (програм), акредитації виконавців, реєстрації представництва донорської установи в Україні тощо.

Показово, що, крім власне фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті або стипендій, МТД може також залучатись у вигляді:

• будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проєктів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні (чим не сьогоднішня допомога озброєнням?);
• робіт і послуг (цілком може бути інструктаж чи навчання);
• прав інтелектуальної власності.

У контексті вивчення питання контролю за використанням озброєння інтерес може становити процедура моніторингу. Він проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з бенефіціаром (відповідальний державний орган) та уповноваженими представниками партнера з розвитку (країна чи міжнародна організація, що стала донором).

Згідно з установленим порядком усі проєкти міжнародної технічної допомоги підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка здійснюється Секретаріатом Кабміну. Тож ми вирішили поцікавитися в уряді, які саме проєкти МТД починаючи з 2014 року (коли фактично почалася війна з рф) були зареєстровані.

У відповідь отримали досить велику зведену таблицю, що містить дані стосовно назв проєктів, бюджету, термінів дії, реципієнтів, бенефіціарів та виконавців.

Ключовими секторами, куди міжнародні донори спрямовували допомогу, були і залишаються: національна безпека і оборона, ядерна безпека, урядування та громадянське суспільство, охорона здоров’я, освіта і наука, енергетика та енергоефективність, банківський та фінансовий, аграрний сектори, регіональний розвиток, відновлення Донбасу та ВПО тощо.

Найбільшим донором для України є Сполучені Штати Америки. Іншими — Канада, ФРН, Швеція, Швейцарія, Японія, Туреччина, Данія, а також організації системи ООН, ЄБРР.

Звісно, охопити та проаналізувати в межах однієї статті всі проєкти не видається можливим. Тому ми наведемо кілька з них, що характеризують досить широку палітру допомоги: від дрібної у $12,5 тис. від США для МЗС України на протидію російській дезінформації або €22,5 тис. від ОБСЄ на інституційний розвиток Вищого антикорупційного суду у 2020 році (див. №№ 4434, 4436) до $281,7 млн фінансування надання Міноборони України військової техніки, майна та послуг США (програма була зареєстрована 19 січня 2022 року за № 4247 та розрахована до 2024 року).

Дійсно, найбільш щедрими, згідно з даними Кабміну, є пожертвування закордонних донорів у сектор національної безпеки та оборони. Ми нарахували принаймні шість зареєстрованих проєктів, пов’язаних зі сприянням безпеці в Україні, які спонсорувалися Сполученими Штатами із заявленою сумою більш ніж $100 млн (№№  3769, 4067, 4193, 4247, 4592, 4841). Реципієнтами в них зазначалися різні українські військові частини.

Також показово, що, крім згаданої вище, також 19 січня 2022 року окремо була зареєстрована ініціатива Президента США (програма PD 2021) на $260 млн, розрахована до жовтня 2022 року.

Програм з інших питань, які би перевищили планку у 100 млн, було не так вже й багато. Це:

• № 4949 — зміцнення громадської довіри ($180,2 млн). Її зареєстрували у квітні 2022 року. Донором стала компанія зі Сполучених Штатів, а реципієнтами — благодійні та громадські, урядові та неурядові організації, новинна служба, неформальні групи, приватні волонтерські організації;
• № 3234 – виявлення та припинення ядерної контрабанди ($120 млн). Реципієнтами значаться органи та підрозділи Держприкордонслужби (академія, КПП, прикордонні загони). Між іншим, на посилення кордонів реєструвалися й інші, більш дрібні. Так, наприклад, у травні 2022 року — на $63,4 млн (див. № 4911);
• № 3480 – розвиток та підвищення спроможності Національної гвардії України ($99,5 млн, майже 100, тож вирішили також внести в «рейтинг»).

Міжнародні партнери постійно допомагали із супроводженням різноманітних реформ.

Так, наприклад, на фінансування заснування та функціонування інституту бізнес-омбудсмана в Україні у 2021 році ЄБРР зареєстрував проєкт №4815 на суму $4,2 млн. Реципієнтом значиться громадська спілка.

Зареєстрована за № 3504 програма реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» була оцінена у $25 млн. Але й список отримувачів тут було заявлено чималий: Державна судова адміністрація, Мін’юст, вищі суди, АМКУ, виші та громадські організації.

Опікувалися і сприянням рівності ЛГБТІ-людей в Україні. Так, Національний демократичний інститут міжнародних відносин (Велика Британія) виділив жіночому об’єднанню, благодійному фонду та благодійній організації £1,6 млн.

Щоправда, під досить об’ємні реформи іноді планувалися зовсім мізерні суми. Так, на підтримку реформування системи виконання судових рішень (болюча проблема для кожного юриста-практика) у 2018 році ОБСЄ  виділив Мін’юсту аж €35 тис. Допомогу у забезпеченні принципів верховенства права та прав людини у законодавчій та судовій практиках в 2017 році ОБСЄ оцінило в €45 тис. (проєкт № 3641)

Не забували партнери і про правоохоронні органи. Вартість підтримки і забезпечення сталості реформ у Національній поліції України становила $20 млн (проєкт № 3507). Час від часу ОБСЄ планувала невеличку допомогу СБУ у питанні дотримання прав людини (проєкти № 3912 — €81 тис., № 4866 — €61 тис., № 4124 — €72 тис.) та Державному бюро розслідувань (проєкт № 4693 на €30 тис.).

Як адвокату мені також було цікаво побачити в списку проєкти з реформування адвокатури. Особливо якщо врахувати, що профільний закон був ухвалений ще 2012 року. Відтоді в Україні діє незалежна від держави Національна асоціація адвокатів України. А сам закон за десять років чинності не зазнав суттєвих змін у частині принципів та організації роботи цієї самоврядної організації.

За таких обставин у 2015 році було зареєстровано проєкт МТД № 3248 з формування національної адвокатури України відповідно до європейських стандартів та створення системи підвищення кваліфікації адвокатів, які беруть участь у кримінальному провадженні, і заплановано під це $826 тис. (№ 3248). А на зміцнення професіоналізму адвокатів в Україні — ще $1,1 млн (№ 3638). Утім, усе стає зрозумілим, якщо врахувати заявленого бенефіціара у вигляді Міністерства юстиції та реципієнта — Координаційний центр з надання правової допомоги, підпорядкований самому Мін’юсту.

Тож кожному, хто працює в тій чи іншій галузі економіки або на державній службі, безумовно, буде цікаво дізнатися про обсяг «вливань» у своєму секторі. І дати відповідь на запитання, чи відчувався на практиці ефект від наданої допомоги.

Оскільки, на думку окремих європейських експертів, в Європейському Союзі немає країн, масштаби корупції в яких були б такими самими, як в Україні, тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради не було б зайвим вивчити весь масив даних, наведених у таблиці.

Адже він становить самостійний інтерес якщо не для організації моделі контролю за матеріально-технічною допомогою у вигляді озброєння, що сьогодні надходить від міжнародних партнерів, то хоча б для розуміння напрямів, обсягів допомоги, а також донорів та реципієнтів. Щоб реалізувати справжній парламентський контроль.

https://pravo.ua