• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Детальніше...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Детальніше...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Детальніше...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Детальніше...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Детальніше...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Детальніше...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...

Чимало українських водіїв, придбаваючи вживане авто, розглядають європейський ринок. Бо відсутність пробігу в Україні, зважаючи на відмінності у сервісі й дорогах, є гарантією кращого технічного стану. Разом із тим, існує шанс натрапити на крадений транспортний засіб.

В Україні щороку виявляють сотні автівок, що знаходяться у розшуку Інтерполу.

Нагадаємо, питання боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі держави, вирішуються правоохоронними органами України виключно через Національне центральне бюро Інтерполу. Функції бюро сьогодні виконує Нацполіція, яка координує наші правоохоронні органи, взаємодіє з генеральним секретаріатом Інтерполу, а також листується з відповідними органами держав – членів.

Щороку голова Нацполіції готує звіти про результати діяльності, у яких окремий розділ присвячений розшуку транспортних засобів із використанням інформаційної системи Інтерполу. Ми запитали ці звіти й Департамент міжнародного поліцейського співробітництва надав нам відповідну інформацію за останні роки.

Згідно із документами в цілому  спостерігається тенденція до зростання кількості виявлених в Україні авто, що були викрадені в інших країнах. А от цифри встановлення українських ТЗ за кордоном - навпаки характеризуються зниженням (див. інфографіку).


 

Якщо ж брати показники співробітництва по лінії Інтерполу в розрізі країн, то, наприклад, у 2021 році в Україні було встановлено 312 автотранспортних засобів, що розшукувались правоохоронними органами іноземних країн, а саме: Італії (72), Чехії (59), Німеччини (50), Росії (26), Польщі (18), Словаччини (12), Литви (9), Болгарії та Франції (по 8), Австрії (7), Швеції (6), Бельгії (5), Латвії (4), Великої Британії та Норвегії (по 3), Нідерландів, Швейцарії, Сербії, Іспанії та Мексики (по 2), Румунії, Фінляндії, Греції, Бразилії, Туреччини, Данії, Казахстану, Португалії, Японії, Хорватії, Люксембургу та Боснії і Герцеговини (по 1).

І лише 19 автотранспортних засобів, що розшукувались правоохоронними органами України, в цей же рік були встановлені на території іноземних держав, а саме в: Росії (17), Сербії та Чехії (по 1).

Прикметно, що країни-лідери антирейтингу протягом усіх років залишаються незмінними. Оскільки в Україні найбільше знаходиться нелегальних автівок з Італії, Чехії, Німеччини, Росії, та Польщі, можна припустити, що саме ці країни і є найбільшими постачальниками крадених залізних коней. Що стосується «чорного експорту», то тут беззаперечним лідером, попри війну, залишається Російська Федерація.

Цікаво, що робота Інтерполу також охоплює двоколісні транспортні засоби. Так, у 2020 році Національне центральне бюро Інтерполу брало участь в операції «Мототранспорт». За результатами її проведення на території України було виявлено 17 мотоциклів, мопедів та скутерів, що значилися в обліках Генерального секретаріату Інтерполу як викрадені. Найбільше тоді їх знайшли на Житомирщині (5 одиниць). У Київській, Луганській та Хмельницькій областях виявили по 2 мотоцикли, а у Вінницькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Харківській - по одному.

Отже, обираючи в Україні для себе машину, що приїхала з-за кордону, крім іншого, доречно зважати на її попереднє «місце прописки» і перевірити за відкритими базами даних МВС. Адже не виключений випадок, коли під час реєстрації з’ясується, що транспортний засіб оголошений в розшук як викрадений. Тоді, звісно автівка буде вилучена і замість задоволення ви отримаєте чимало клопотів. Перевірити авто у базах даних МВС можна за VIN-номером кузову або шасі. Копією офіційної бази, що періодично оновлюється, є державний пошуковий ресурс «Розшук».

Також в пригоді можуть стати сервіси МТСБУ з перевірки чинності страхового поліса та зеленої картки, в яких здійснюється пошук як за державним номером транспортного засобу, так і за номером поліса.

Окремо зверну увагу й на платні сервіси. Так, нещодавно надаючи правову допомогу потерпілим нам вдалось ідентифікувати та встановити місцезнаходження авто з українською реєстрацією, яке було незаконно перепродано в одній з країн ЄС. Зважаючи на стрімке збільшення кількості українських авто за межами України питання їх правового статусу і спорів щодо власності набуло неабиякого значення.

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba