• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Детальніше...
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Детальніше...
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Детальніше...

Витрати на зовнішніх юридичних радників зі Сполучених Штатів Америки, які залучаються Кабінетом Міністрів України по лінії Міністерства закордонних справ, суттєво перевищують зарплатний фонд штатних юристів цього органу. Про це свідчить інформація, викладена у листі МЗС від 04.04.2023 №72/13-091-38012 (є в розпорядженні редакції), надісланий у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо юридичних радників, які залучались урядом України у 2019-2023 роках.

Згідно із документом, МЗС у період з 2019 по 2022 рік було укладено договори про закупівлю юридичних послуг з юридичною фірмою зі Сполучених Штатів Америки «Covington & Burling LLP».

За цими договорами юрфірма зобов’язується надати МЗС юридичні послуги щодо захисту прав та інтересів України під час розв’язання міжнародних спорів за участю України та інших суб’єктів міжнародного права.

Наразі йдеться про консультування та представництво у таких провадженнях:

1) у справі за позовом України проти російської федерації, поданим 16 січня 2017 року до Міжнародного суду ООН (про притягнення рф до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України);

2) арбітражне провадження проти російської федерації, ініційоване Україною 16 вересня 2016 року відповідно до Частини XV Конвенції ООН з морського права 1982 року (про захист прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці);

3) арбітражне провадження проти російської федерації, ініційоване Україною 31 березня 2019 року відповідно до Частини XV Конвенції ООН з морського права 1982 року;

4) врегулювання спорів у межах Угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом російської федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій 1998 року;

5) у справі за позовом у Високому суді Лондона компанії «Law Debenture Trust Corporation P.L.C.» (представляє інтереси росії) проти України від 17 лютого 2016 року (щодо єврооблігацій України на $3 млрд, випущених у 2013 році на користь Росії).

До того ж договором передбачена можливість надання послуг і в інших провадженнях, якщо у цьому виникне необхідність.

«Цікавим фактом є те, що ця американська юридична фірма є й лобістською компанією. Зокрема, на сайті Міністерства юстиції США в публічному доступі розміщена інформація про лобістів відповідно до Закону «Про реєстрацію іноземних агентів» (Foreign Agents Registration Act) та Закону «Про лобіювання» (Lobbying Disclosure Act), – звернув увагу В. Богатир. – І саме ця фірма, яка протягом останніх кількох років надає правову допомогу українському уряду, а у 2008 році реєструвалася як лобіст української компанії System Capital Management. Останній надавалася допомога із розірвання контракту з урядом України, що був пов’язаний із дослідженням Чорного моря. І, оскільки наша держава тоді виступала як опонент, сьогоднішня активність може свідчити про потенційний конфлікт інтересів. Утім, ця тема заслуговує на окреме дослідження».

Згідно із договорами в останні роки МЗС сплачує «Covington & Burling LLP» фактично надані юридичні послуги, а також відшкодовує інші витрати (переклад, копіювання, поштові та телефонні послуги, витрати на відрядження тощо) у межах граничної вартості витрат на кожен календарний рік.

«У бізнесі це цілком нормальна практика, яка економить кошти власника, – пояснює В. Богатир. – Суб’єкти господарювання мають штатних юристів, які розв'язують поточні правові питання діяльності. А для розв’язання складних проблем повʼязаних із застосуванням іноземного права, що виходять за межі звичайної роботи, залучають зовнішніх консультантів, оскільки вони мають спеціалізовані ресурси та кваліфікацію».

Для представництва інтересів міністерства в судах України МЗС не залучає адвокатів. Виконання цього завдання забезпечують посадові особи юридичної служби апарату міністерства. Штатним розписом МЗС в останні роки передбачено 38 посад юристів: 23 – у Департаменті міжнародного права і 15 – у Юридичному управлінні.

Згідно з наданою офіційною інформацією, гранична вартість витрат МЗС на зовнішніх юридичних консультантів становила:

  • 2019 рік – $6,115 млн (тут і далі без ПДВ);
  • 2020 – $5,45 млн;
  • 2021 – $7,55 млн;
  • 2022 – $1,55 млн;
  • 2023 – закупівля юридичних послуг ще не здійснювалася.

Отже, за останні повні чотири роки, на зовнішніх консультантів МЗС було виділено 20 млн 665 тис. доларів США. Це в середньому 5,17 млн на рік або близько 14,1 тис. щодня.

«Якщо порівняти наведені цифри, можна дійти висновку, що МЗС планує значно більші витрати на консультантів, аніж платить власним юристам. Адже навряд щоденна сукупна зарплата 38 юристів міністерства сягає 14 тис. доларів США, – вважає адвокат. – Зрозуміло, що питання, які сьогодні вирішуються на міжнародній арені, є набагато складнішими та важливішими, ніж спори з працівниками у національних судах. Водночас саме МЗС формує та реалізує державну політику у сфері зовнішніх відносин. І одним із перших його завдань – є захист національних інтересів України у цій сфері. Оскільки справи міністерства (судячи з найменування) перебувають за кордоном, очевидно Департамент міжнародного права мав би перейматися правовими аспектами цього напряму діяльності».

Довідково

Відповідно до п. 4 Положення про МЗС (постанова Кабміну від 30.04.2016 №284) однією із функцій міністерства є здійснення захисту прав та інтересів України під час вирішення міжнародних спорів за участю України та інших суб’єктів міжнародного права.

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba