• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Детальніше...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Детальніше...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Детальніше...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Детальніше...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Детальніше...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Детальніше...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Детальніше...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Детальніше...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Детальніше...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Детальніше...

Заслужений юрист України Володимир Богатир вважає, що судді Конституційного суду мають дати свою оцінку діям виконувача обов’язків Голови КСУ Сергія Головатого, враховуючи, що НАЗК знайшло в його діях склад корупційних правопорушень.

Про це правник написав на своїй сторінці у Facebook, передають Українські Новини.

Богатир прокоментував рішення НАЗК щодо конфлікту інтересів Головатого та поточний стан справ в КСУ.

"Вважаю, що це рішення НАЗК є розумним і таким, що чітко відповідає діючому антикорупційному законодавству. Якщо держава встановила правила, які стосуються профілактики та запобігання антикорупційних злочинів, то представники вищої ланки влади мають їх дотримуватися. Такі дії НАЗК сприяють очищенню влади від випадкових людей, від людей, яких раніше вже притягали до відповідальності за корупцію в політичній сфері. Сумно, що це відбулося після численних скарг, які стосувалися різних порушень судді Конституційного Суду", - сказав правник.

Юрист нагадав, що Україна була вимушена змінити підходи до процедури обрання суддів КСУ під тиском ЄС. Також є ціла низка рішень ЄСПЛ щодо протиправного звільнення суддів КСУ через швидкозмінну політичну доцільність. Можна констатувати часткову делегітимізацію поточного складу КСУ через те, що незаконно були звільнені попередні судді КСУ і низка його керівників. Це вже встановлено, як ЄСПЛ, так і українськими судами з одного боку, а з іншого маємо сумнівний спосіб призначення нових суддів, яких невідомо куди діти при наявності фактів протиправного звільнення.

"Чому ЄС ставив питання відбору суддів КСУ? Точно не тому, що ці судді є взірцем добропорядності. Погоджуюсь з позицією наших європейських партнерів, що поточний стан справ в КСУ є неприпустимим. Це висновок Європейської комісії. Ми можемо відрізнятися думками щодо порядку обрання суддів КСУ, але ми не можемо бути лояльними до ознак корупції в КСУ. Це питання навіть не Головатого, а питання підходу до формування і роботи КСУ. Або ми будемо толерантні до цього, або ні. КСУ має або працювати так, як вимагає Конституція і закон, або навіщо нам такий орган в такому вигляді", - зазначив експерт.

Володимир Богатир вважає, що Президент Володимир Зеленський, як гарант Конституції, має відреагувати на рішення НАЗК та сприяти переобранню члена «Венеційської комісії» від України.

"На мою думку, в цій ситуації Президент, як гарант Конституції України, має відреагувати на це і дати свою оцінку. Має бути переобрана особа, яка представляє Україну у Венеційській комісії. Там має бути людина більш високих стандартів, аніж Головатий. Так, процедурно для Президента складно відкликати особу з посади судді КСУ чи представника Венеційської комісії. Є інші механізми, наприклад можна розглянути анулювання указу про призначення судді КСУ за його квотою. На мій погляд, цей сором мають виправляти судді КСУ. Судді, які ігнорують факти того, що не виконуються рішення КСУ, які не змогли забезпечити ефективного виконання рішень КСУ, які кожен раз підіграють тій чи іншій владі і цей сором мають виправляти теж вони", - впевнений кандидат юридичних наук В. Богатир.

Юрист додав, що судді КСУ, які були помічені в перевищенні своїх витрат над доходами, мають піти у відставку, як і сам в.о Голови Конституційного Суду.

Також, на його думку, судді КСУ мають негайно скликати засідання і дати оцінку діям Головатого, в іншому випадку, ця інституція втрачає сенс.

"Якщо самі судді не дадуть йому оцінку, оскільки ця відповідальність на Конституційному Суді України, і орган конституційної юрисдикції розв’яже це питання самостійно, то ганьба такому Конституційному суду, який Україні взагалі не потрібен", - наголосив юрист.

Богатир нагадав, що неодноразово звертався до НАЗК та правоохоронних органів щодо керівництва та суддів КСУ, зокрема, з приводу наявності конфлікту інтересів, сумісництва повноважень керівника КСУ та представника України у Венеційській комісії, недекларування майна та проявів корупції.

Як повідомляли Українські Новини, НАЗК склало протоколи про адміністративне правопорушення щодо в.о. Голови Конституційного Суду Сергія Головатого та керівника Секретаріату цього суду Віктора Бесчастного.

https://ukranews.com

FaLang translation system by Faboba