21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Аби заблокувати міжнародний розшук, особи, щодо яких Інтерпол виставляв червоні оповіщення (Red Notice), могли отримувати притулок чи статус біженців у Молдові. Припускають, що підкуп чиновників здійснювала організація, до якої входили зокрема росіяни, українці та білоруси.
Секретна служба США, ФБР та Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії проінформували про це Антикорупційну прокуратуру Молдови. У рамках кримінального провадження у країні відбулися масові (понад трьох десятків) обшуки та затримання, повідомляють молдавські ЗМІ. За підозрою у корупції як одного з учасників схеми було заарештовано й голову молдавського офісу Інтерполу Віорела Центю.
«Я схильний довіряти впевненості правоохоронців США, Великої Британії та Франції, які приєднались до цього розслідування, адже за наявною інформацією Національне агентство Великої Британії по боротьбі зі злочинністю вже виявило ключові докази протиправного доступу до баз Інтерполу, а сама операція, в якій брали участь британські, французькі та іспанські чиновники, є наслідком виявленням спроб заблокувати та видалити червоні оповіщення», - прокоментував події адвокат, заслужений юрист України
Володимир Богатир.
Однак він переконаний, що скандал з керівником молдовського НЦБ не є випадковістю. «Антикорупційні прокурори переслідують керівника НЦБ Інтерполу в Молдові. І це скоріше закономірність, ніж випадковість. Адже сьогодні є певна репутаційна неоднозначність фігур керівників різних національних бюро і навіть президента міжнародної організації кримінальної поліції, - звернув увагу адвокат. - Особисто я схильний уникати публічного обговорення звинувачень до винесення вироку. Цього ж принципу мали б дотримуватися прокурори. Однак замість цього йде дискредитація керівника НЦБ. І з цього можна зробити висновок про наявність політичного підтексту».
У звʼязку із цим В.Богатир пригадав факт кримінального переслідування за недостовірне декларування керівника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції - голови Національного центрального бюро Інтерполу в Україні. В листопаді 2023 року Вищий антикорупційний суд виправдав посадовця у зв'язку із недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, але цей вирок оскаржується в апеляційній палаті.
Адвокат говорить, що це може свідчити про спроби отримати контроль над НЦБ Інтерполу з метою активного переслідування політичних опонентів і наводить приклади зловживань у сферах, дотичних до діяльності міжнародної поліції. «Це
практично безконтрольна роздача громадянства в останнє десятиліття. Боротьба за контроль над легалізацією іноземців навіть стала причиною розбрату між СБУ та НАБУ під час затримання одного з керівників Державної міграційної служби. Також досить тривало реалізуються схеми отримання політичного притулку, в тому числі особами, які переслідуються за явно не політичними мотивами. У такий спосіб можна домогтися зняття з розшуку по каналах Інтерполу», - пояснює він.
Нагадаємо, коли злочинці або підозрювані намагаються уникнути правосуддя, сховавшись за кордоном, вони можуть потрапити у міжнародний розшук через так зване червоне оповіщення. Його правовою основою є рішення суду щодо арешту особи. Необхідними умовами для ініціювання відповідного запиту є звинувачення у скоєнні тяжкого злочину та оголошення у розшук. Проте запит країни-члена на червоне оповіщення не виконується автоматично. Він попередньо розглядається на відповідність статуту і правилам Інтерполу робочою групою, що складається з юристів, співробітників поліції та оперативників з різних країн. Докладніше про це - читайте у статті «Червоне оповіщення – не вирок».