Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуАби заблокувати міжнародний розшук, особи, щодо яких Інтерпол виставляв червоні оповіщення (Red Notice), могли отримувати притулок чи статус біженців у Молдові. Припускають, що підкуп чиновників здійснювала організація, до якої входили зокрема росіяни, українці та білоруси.
Секретна служба США, ФБР та Національне агентство боротьби зі злочинністю Великої Британії проінформували про це Антикорупційну прокуратуру Молдови. У рамках кримінального провадження у країні відбулися масові (понад трьох десятків) обшуки та затримання, повідомляють молдавські ЗМІ. За підозрою у корупції як одного з учасників схеми було заарештовано й голову молдавського офісу Інтерполу Віорела Центю.
«Я схильний довіряти впевненості правоохоронців США, Великої Британії та Франції, які приєднались до цього розслідування, адже за наявною інформацією Національне агентство Великої Британії по боротьбі зі злочинністю вже виявило ключові докази протиправного доступу до баз Інтерполу, а сама операція, в якій брали участь британські, французькі та іспанські чиновники, є наслідком виявленням спроб заблокувати та видалити червоні оповіщення», - прокоментував події адвокат, заслужений юрист України
Володимир Богатир.
Однак він переконаний, що скандал з керівником молдовського НЦБ не є випадковістю. «Антикорупційні прокурори переслідують керівника НЦБ Інтерполу в Молдові. І це скоріше закономірність, ніж випадковість. Адже сьогодні є певна репутаційна неоднозначність фігур керівників різних національних бюро і навіть президента міжнародної організації кримінальної поліції, - звернув увагу адвокат. - Особисто я схильний уникати публічного обговорення звинувачень до винесення вироку. Цього ж принципу мали б дотримуватися прокурори. Однак замість цього йде дискредитація керівника НЦБ. І з цього можна зробити висновок про наявність політичного підтексту».
У звʼязку із цим В.Богатир пригадав факт кримінального переслідування за недостовірне декларування керівника Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції - голови Національного центрального бюро Інтерполу в Україні. В листопаді 2023 року Вищий антикорупційний суд виправдав посадовця у зв'язку із недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, але цей вирок оскаржується в апеляційній палаті.
Адвокат говорить, що це може свідчити про спроби отримати контроль над НЦБ Інтерполу з метою активного переслідування політичних опонентів і наводить приклади зловживань у сферах, дотичних до діяльності міжнародної поліції. «Це
практично безконтрольна роздача громадянства в останнє десятиліття. Боротьба за контроль над легалізацією іноземців навіть стала причиною розбрату між СБУ та НАБУ під час затримання одного з керівників Державної міграційної служби. Також досить тривало реалізуються схеми отримання політичного притулку, в тому числі особами, які переслідуються за явно не політичними мотивами. У такий спосіб можна домогтися зняття з розшуку по каналах Інтерполу», - пояснює він.
Нагадаємо, коли злочинці або підозрювані намагаються уникнути правосуддя, сховавшись за кордоном, вони можуть потрапити у міжнародний розшук через так зване червоне оповіщення. Його правовою основою є рішення суду щодо арешту особи. Необхідними умовами для ініціювання відповідного запиту є звинувачення у скоєнні тяжкого злочину та оголошення у розшук. Проте запит країни-члена на червоне оповіщення не виконується автоматично. Він попередньо розглядається на відповідність статуту і правилам Інтерполу робочою групою, що складається з юристів, співробітників поліції та оперативників з різних країн. Докладніше про це - читайте у статті «Червоне оповіщення – не вирок».