Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб
Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.
Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.
Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.
Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.
У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.
Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.
Легалізація грального бізнесу у 2020 році мала на меті вивести з тіні багатомільярдні потоки, однак отримана відповідь від регулятора свідчить про протилежне.
Держава не володіє консолідованою статистикою щодо обсягів безготівкових операцій у цій сфері. Системні розриви у звітності, обмежений доступ до наявних даних та інституційна розпорошеність створюють не просто прогалину в моніторингу, а фундаментальну загрозу для фінансової безпеки та ефективності регуляторної політики.
Коди азарту
Такий стан справ засвідчила відповідь Нацбанку на запит на публічну інформацію.
Коли у 2021 році новий регулятор (КРАІЛ) почав видавати ліцензії на азартні ігри, Національний банк увів спеціальні коди для безготівкових операцій у цій сфері.
Так, з 1 квітня до звітного файлу 2LX "Дані про обсяги платіжних операцій для оцінки ризиків у сфері фінансового моніторингу" були додані окремі коди призначення платежів.
Нагадаємо, файл подається небанківськими фінансовими установами з питань фінансового моніторингу щоквартально. Таку вимогу містять:
- Правила організації статистичної звітності, що подається до НБУ (постанова Правління від 13.11.2018 № 120);
- Правила організації статистичної звітності, що подається до НБУ в умовах особливого періоду (постанова Правління від 18.12.2018 №140).
Довідник F108 "Код призначення платежу" було доповнено, зокрема кодами оплати участі в азартних іграх у казино, онлайн-казино, букмекерських конторах, залах гральних автоматів, турнірах зі спортивного покеру, а також виплати виграшів і повернення ставок.
Це означає, що всі безготівкові операції у легальному сегменті азартних ігор мали проходити із чіткими ідентифікаторами в системі звітності, що уможливлювало з технічного боку відстежування руху коштів.
Регуляторний вакуум
Але дані про азартні ігри подавалися до НБУ нерівномірно та з перервами.
У відповіді Національний банк констатував, що звітність за І квартал 2022 року не подавалася у зв’язку з початком воєнного стану. А з квітня 2025 року інформація за файлом 2LX взагалі відсутня – адже організаторів азартних ігор зобов’язали перейти на виключно безготівкові розрахунки.
Натомість із 1 липня 2025 року для банків було запроваджено новий звітний файл 2FX, у якому додали спеціальний код для клієнтів, діяльність яких пов’язана з азартними іграми та лотереями.
Станом на вересень 2025 року дані за новим форматом наявні лише за ІІ квартал.
На додаток у НБУ повідомили, що до кінця року триває "тестовий період", тож звітність не дає повної картини. Це створює часові розриви, через які неможливо простежити розвиток ринку азартних ігор у динаміці.
Дані є, але вони закриті
І навіть та інформація, яка збирається, не є публічною. У НБУ з цього приводу пояснили, що дані, які надходять від банків, небанківських фінансових установ та інших суб’єктів, не підлягають розголошенню, окрім випадків, прямо передбачених законом.
Відтак, суспільство позбавлене можливості отримати у відкритому доступі статистику про обсяги операцій на ринку азартних ігор, навіть якщо вона технічно існує. Банк лише накопичує ці дані для власних функцій – складання фінансової та монетарної статистики, а також для фінансового моніторингу.
І взагалі Національний банк не є органом, що збирає або узагальнює дані про обсяг азартних ігор. Дані про податкові надходження від азартних ігор не належать до його компетенції – цим займається Державна податкова служба та Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей.
З огляду на зазначене, у Національного банку відсутня інформація щодо обсягу безготівкових операцій у легальному сегменті азартних ігор та розміру податкових надходжень від них.
Таким чином, Національний банк фактично дистанціюється від ролі узагальнюючого органу, переадресовуючи до ДПС та КРАІЛ, який реформовано в ПлейСіті, що створює ситуацію, коли кожен орган бачить лише частину картини, а цілісної не бачить ніхто.
***
Тож проблема виходить далеко за межі суто технічних аспектів фінансової звітності. Ми спостерігаємо системний збій державної політики, де легалізація сектору економіки не була підкріплена створенням дієвої системи контролю.
Фрагментація даних між НБУ, ДПС, КРАІЛ та ПлейСіті є інституційним провалом, що створює сприятливі умови для функціонування "сірих" схем.
Без консолідації звітності та забезпечення її прозорості для суспільства легалізація грального бізнесу залишатиметься формальністю, а держава – неспроможним регулятором, що не контролює фінансові потоки у надзвичайно чутливій сфері.