Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуСередньомісячні витрати на утримання ув'язнених в Україні складають 14165 грн, що вдвічі більше за мінімальну зарплату. Більшість цих коштів йде на утримання персоналу кримінально-виконавчої служби.
Однією із соціальних гарантій, що має забезпечувати можливість для кожного заробляти собі на життя, є мінімальна зарплата. Але в Україні вартість життя ув’язненого вдвічі більша за мінімум, який держава гарантує вільній людині. Про це у коментарі УНН, спираючись на дані надані Мінюстом, розповів адвокат, Заслужений юрист України, к.ю.н. Володимир Богатир.
"Середньомісячні витрати на утримання засуджених та осіб, узятих під варту, в розрахунку на одну особу надали на наш запит у Міністерстві юстиції України, до складу якого сьогодні входить також Державна кримінально-виконавча служба", - повідомив юрист.
За словами Володимира Богатиря, за сім років ці витрати збільшились у 3,3 рази - з 4258 гривень на місяць у 2016 році до 14165 гривень у 2023 році (докладніше див. інфографіку).
"Розмір мінімальної місячної зарплати, який щороку визначається у Державному бюджеті України, також зростав, але завжди був меншим (приблизно у два рази) за витрати на утримання ув’язнених.
Чому так? Адже потреб у вільної людини, яка до того ще й працює аби прожити, об’єктивно більше ніж в тих, що перебуває у місцях несвободи. Крім витрат на їжу, одяг та житло (чим забезпечені ув’язнені) працівник має опікуватися своїми дітьми або батьками, якось достойно реалізовувати право на відпочинок, відкладати щось на майбутнє.
Річ у тім, що у витрати на ув’язнених, крім задоволення їхніх потреб, також закладаються видатки на утримання та соціальний захист персоналу кримінально-виконавчої служби, забезпечення оперативно-службової діяльності, а також видатки на матеріально-технічне забезпечення діяльності установ і органів ДКВС, оплату спожитих комунальних послуг та енергоносіїв тощо", - пояснив таку різницю адвокат.
Володимир Богатир також звернув увагу на Розподіл видатків Державного бюджету України на 2024 рік (додаток 3 до Закону про Держбюджет), де можна побачити, що бюджетною програмою 3601020 "Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України" разом загальний і спеціальний фонди за цією програмою складають суму в 8,7 млрд грн. Левова частина (99,5%) - це видатки споживання.
"Комунальні послуги та енергоносії забирають 912,1 млн грн (10,4%), а на оплату праці йде 6,1 млрд грн (69,7% від усіх витрат). Тобто більша частина вартості утримання ув’язненого - це утримання персоналу кримінально-виконавчої служби. Скільки насправді коштів на життя лишається засудженим та особам, узятим під варту, - залишається лише здогадуватися", - додав Богатир.
Також він відзначив, що порівняно із попереднім роком, видатки на оплату праці за бюджетною програмою 3601020 у 2024 році зросли на 1,18 млрд гривень, або на 24%. У той час як мінімальна зарплата (станом на 1 січня) - лише на 6% (з 6700 до 7100 грн.).
Повні дані за роками див. у таблиці.
"Логіка цифр вказує на те, що держава більше опікується працівниками установ і органів Державної кримінально-виконавчої служби, аніж соціальними гарантіями своїх пересічних громадян. Чому так питання до тих хто зараз відповідає за правову та економічну політику в країні", - підсумував юрист.